Електронний каталог «Діти війни»
Піонерія
Напередодні Другої світової війни у більшості країн Європи формуються тоталітарні режими, які прагнуть контролювати всі сфери суспільного життя. Така система для полегшення контролю створює масові організації людей, у тому числі - дітей та молоді. Покликання таких організацій - виховати громадянина тоталітарної держави, адаптувати особистість до майбутного служіння країні та ідеї.
Після Жовтневої революції в багатьох містах Радянського Союзу стали виникати дитячі організації, групи і об'єднання. 19 травня 1922 року Друга Всеросійська конференція комсомолу ухвалила рішення про створення дитячої комуністичної організації «Юні піонери імені Спартака». У 1924 році піонерської організації було присвоєно ім'я В. І. Леніна. Метою піонерської організації було підготувати дітей шкільного віку до вступу у Комуністичну партію.
На початку 1930-х років об'єднання піонерів стали створюватися в школах. Всесоюзна піонерська організація будувалася за принципом: клас-загін, школа-піонерська дружина.
Перші піонерські загони працювали при комсомольських осередках заводів, фабрик, установ, брали участь у суботниках, допомагали у боротьбі з дитячою безпритульністю, у ліквідації неписьменності. У роки Другої світової війни було створено масовий "Тимурівський рух", основними задачами якого були:
- надання допомоги сім'ям фронтовиків;
- збір лікарських рослин і трав;
- збір металобрухту;
- організація збору коштів на військову техніку для фронту;
- чергування у госпіталях і будинках інвалідів;
- участь у збиранні врожаю;
- організація художньої самодіяльності для військовослужбовців і цивільного населення.
Агітаційний плакат. Піонерія. 1942 р., СРСР
Піонери Герої Радянського Союзу:
- Валентин Котик разом з друзями вирішив боротися з ворогом. Хлопці зібрали зброю, яку потім партизани на возі з сіном переправили до загону. Він відстежував розташування ворожих постів, порядок зміни варти. На його рахунку - шість ворожих ешелонів, підірваних на шляху до фронту;
- Марат Казей. Його мати була схоплена за зв'язок з партизанами і згодом повішена нацистами. Хлопчик пішов до партизанів. Воював до останнього патрона, а коли у нього залишилася лише одна граната, підпустив ворогів ближче і підірвав їх разом з собою;
- Зіна Портнова брала участь в операціях проти ворога, у диверсіях, поширювала листівки, за завданням партизанського загону вела розвідку. У грудні 1943 році була жорстоко вбита нацистами;
- Леонід Голіков. Граната, кинута хлопчиком, підбила машину. З неї вибрався гітлерівець з портфелем в руках. Леонід майже кілометр переслідував ворога і, нарешті, убив його. У портфелі виявилися дуже важливі документи.
Усі четверо були удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу посмертно.
Піонерський горн. 1930-40 рр., СРСР
Піонерська форма в звичайні дні збігалася зі шкільною, лише доповнювалася піонерською символікою - червоною косинкою та піонерським значком. Для урочистих заходів була передбачена і парадна форма.
Агітаційний плакат. Піонерія 1930-40-х рр., СРСР
У піонерську організацію приймали дітей у віці від 9 до 14 років. Прийом здійснювався індивідуально, відкритим голосуванням на зборі піонерського загону чи дружини.
Агітаційний посуд. Елемент сервізу, присвяченого радянським піонерам. Такі сервізи були в їдальнях піонерських таборів та інших установах
Агітаційний плакат, Гітлерюгенд. 1930-ті рр., Німеччина
Агітаційний плакат, Гітлерюгенд. 1940-ві рр., Німеччина
В останні роки Веймарської республіки Гітлерюгенд вніс свій внесок до ескалації насильства на вулицях німецьких міст. Організовані групи Гитлерюгенда нападали на кінотеатри, де йшли покази антивоєнного фільму «На Західному фронті без змін». Насильство проти власників кінотеатрів і глядачів призвело до того, що фільм був вилучений з прокату на території багатьох регіонів Німеччини.
Гітлерюгенд повсюдно брав участь у передвиборчій кампанії Гітлера. Вони поширювали листівки і брошури, приклеювали плакати і писали на стінах гасла. Багато батьків турбувалися за здоров'я своїх дітей, оскільки їхня участь в агітаційній роботі була небезпечною справою.
1 грудня 1936 року, після прийняття «Закону про Гітлерюгенд» (Gesetz über die Hitler-Jugend), а потім 25 березня 1939 року - після прийняття «Молодіжного службового обов'язку» (Jugenddienstpflicht) учать у русі стала обов'язковою.
Організована на зразок військових і за принципом «Молодь керує молоддю», організація охоплювала німецьку молодь у віці від 10 до 18 років і поділялася за віковими категоріями. Молодша група: хлопчики від 10 до 14 років - «Deutsches Jungvolk» («Німецька молодь»); з 14 до 18 років - власне Гітлерюгенд. Жіноча організація e складі Гітлерюгенд: дівчатка у віці від 10 до 14 років - «Jungmädelbund» («Союз дівчаток»); від 14 до 18 років - «Bund Deutscher Mädel» («Союз німецьких дівчат»).
Форма, Гітлерюгенд. 1930-40-ві рр., Німеччина
Участь у Гітлерюгенд починалася з 10 років. Перед цим було необхідно пройти так звані «Випробування хлопчиків» і лікарське обстеження. Увага приділялася таким темам: расова теорія, політика народонаселення, німецька історія, політичне країнознавство. Основу спортивного розвитку складали змагання. З 1937 року була введена стрільба з вогнепальної зброї.
Спортивна форма, Гітлерюгенд. 1930-40-ві рр., Німеччина
Уже на першому в своєму житті уроці діти отримували букварі, які готували їх до вступу в Гітлерюгенд і давали уявлення про расову теорію. Прикладом расового виховання служить такий епізод. На уроці математики вчитель запитує: «Скільки буде 2 + 3?» Йому відповідають: «Шість». Тоді вчитель говорить у відповідь: «Це неправильно, так вважають тільки євреї, у німців 2 + 3 = 5».
Школа у воєнні роки
У розвитку радянського шкільництва в Україні у роки війни можна умовно виділити два етапи. Якщо на першому етапі (1941-1943 рр.) вживалися заходи, спрямовані на боротьбу проти труднощів і недоліків, за збереження школи та системи освіти; то особливістю другого етапу (1943-1945 рр.) були заходи щодо організаційно-педагогічного зміцнення школи, підвищення якості всієї навчально-виховної роботи, зміцнення дисципліни і порядку серед учнів.
1941-1942 навчальний рік розпочався у винятково важкій обстановці відступу радянських військ. Школи Києва й Одеси та кількох областей Лівобережної України заняття розпочали, але незабаром навчальний процес було перервано, оскільки й ці райони стали фронтовими чи прифронтовими - розпочалась евакуація. У тих місцевостях, де навчання продовжувалося, заклади освіти перебудували навчально-виховний процес таким чином, щоб студентів і учнів підготувати до боротьби з гітлерівськими загарбниками.
У ході війни виникла також необхідність внесення змін у навчальні плани шкіл. По-перше, було необхідно посилити ідейно-політичне і патріотичне виховання школярів. Зокрема, з історії збільшувалась кількість годин на вивчення тем боротьби слов’янських народів проти німецької агресії у XIII-XV століттях, Вітчизняної війни 1812 р. тощо. По-друге, визнавалося невідкладним значне збільшення годин на військово-фізичну підготовку учнів, вивчення санітарної справи, засобів захисту від повітряного та хімічного нападу ворога, а надалі включення до навчальних планів спеціальної навчальної дисципліни. По-третє, масове залучення школярів до сільськогосподарських робіт вимагало введення у шкільні програми курсу основ сільського господарства. По-четверте, необхідно було приділити більше уваги загальнотрудовій підготовці учнів і роботі в навчально-виробничих майстернях.
Похвальний лист за відмінне навчання. 1941 р., УРСР
Учні шкіл Української РСР, евакуйовані у східні регіони СРСР, розпочали 1941-1942 навчальний рік у школах Росії, Казахстану, а також республік Середньої Азії та Закавказзя. У східних районах Радянського Союзу, де була компактна маса дітей-українців, відкривалися початкові школи або окремі класи, які працювали за навчальними планами Наркомату Освіти УРСР.
Фотографія учнів середньої школи. 1940-і рр., СРСР
Іграшки
Діти навіть під час війни залишалися дітьми та мали улюблені іграшки
Порцелянова лялька з натуральним волоссям 1940-х рр. Виробництво Німеччини. Приїхала до України як трофей
М'яч дитячий фібровий 1940-х рр. Виробництво СРСР
Іграшка "Песик" плюшова 1940-50-х рр. Виробництво СРСР
